Дисграфія та дислексія

У кожній школі чи дитячому садку є кілька малюків, які фізично не в змозі опанувати читання чи письмо нарівні з усіма!

Більшість батьків мріють бачити своїх дітей успішними та щасливими особистостями. Багато хто вже з раннього віку докладає максимум зусиль для їхнього розвитку, намагаючись дати все найкраще. І це цілком виправдані прагнення, адже від стартової освіти залежить подальша доля дитини. А тим часом кількість школярів, які мають труднощі з навчанням, з кожним роком зростає. За даними з різних джерел, 10–20% усіх учнів мають подібні проблеми. І ці труднощі можуть виникати, незважаючи на нормальний рівень інтелекту, відсутність порушень з боку зору та слуху!

НЕ ПРОВИНА, А БІДА?

Такі діти, як правило, нічим не відрізняються від звичайних дітлахів: вони товариські та допитливі, цікавляться всім новим і знаходять друзів. Складнощі виникають у початкових класах школи. Дитина-дисграфік зайву паличку в букві «Ш» чи «хвостик» у букві «Щ» радше не помітить взагалі. А схожі за написанням букви їй здаватимуться однаковими. Наприклад, «З» та «Е», «Т» та «Г». Засвоєння навчального матеріалу відбувається повільно і з великими труднощами. Можливі порушення уваги, пам'яті. Такі уроки, як мова та література, викликають відторгнення і стають одними з найбільш нелюблих предметів.

Дитина стає об'єктом глузувань та образливих висловлювань однолітків. Не лише діти, а й учителі часто махають на неї рукою. Ставлячи погані оцінки, вони не мають бажання розбиратися в причинах неуспішності такого школяра. Як наслідок, страждає психічне здоров'я дитини. Шкільні проблеми вона приносить додому. До неї чіпляється ярлик невдахи, вона стає вразливою, образливою, формується занижена самооцінка, з'являються комплекси, зникає інтерес до навчання взагалі. Проте саме такі діти часто мають неординарні здібності. І в багатьох сферах, наприклад, музиці, акторській майстерності, живописі, вони здатні досягати грандіозних успіхів. Недарма серед відомих людей з дислексією є такі особистості, як Леонардо да Вінчі, Том Круз, Володимир Маяковський.

У дошкільному віці виявити порушення повністю неможливо, проте помітити схильність до нього необхідно саме в цей період. Адже дислексія та дисграфія формуються в ранньому віці на тлі порушення усного мовлення. Також малюк може потрапити до групи ризику, якщо у вашій родині спілкуються двома або більше мовами, у нього помітні труднощі з пам'яттю, увагою або якщо він шульга. Дислексія та дисграфія часто зустрічаються разом!

Пам'ятайте: дислексія та дисграфія — це не прояв лінощів чи небажання вчитися, а серйозні особливості розвитку дитини, які потребують допомоги!

 ОЗНАКИ ПОРУШЕННЯ

Не кожен школяр, який має труднощі на уроках читання чи письма, має дислексію чи дисграфію. Багато дітей на початковому етапі навчання роблять помилки, пишуть некаліграфічно, читають повільно. Але помилки звичайного другокласника радше механічні й можуть змінюватися.
Наприклад, пропустивши букву в певному слові, наступного разу він навряд чи пропустить саме її. Помилки дитини з дислексією та дисграфією стійкі, і для них характерна певна закономірність. До того ж здорова дитина незабаром за допомогою батьків і педагогів покращить свої результати. Дітки-дислексики та дисграфіки за допомогою звичайної шкільної програми цього зробити не можуть. Вони докладають великих зусиль, намагаючись виконати навчальні завдання, але результати не відповідають кількості витраченого часу. Про наявність дислексії вас попередять такі ознаки:

• Труднощі в засвоєнні алфавіту.
• Не знає, яка буква відповідає тому чи іншому звуку.
• Читає дуже повільно.
• Змішує на слух звуки, що відрізняються однією смислорозрізнювальною ознакою, наприклад: ц-с; с-ш; ж-ш, цвіт — «світ».
• Може читати лише знайомі слова, образ яких запам'ятав глобально, як картинку.
• У дитини збіднений словниковий запас, вона не розуміє значення багатьох слів.
• У своєму мовленні часто неправильно, неточно вживає слова.
• Читаючи, сприймає слова ізольовано, не пов'язує їх з іншими словами в реченні.
• Неправильно узгоджує рід, число та відмінок іменника й прикметника, наприклад, «веселе мультфільм», «у бабуся».
• Плутає букви, що складаються з однакових елементів, але по-різному розташовані у просторі, наприклад, Р-Ь, П-Н-И.

Про дисграфію розкажуть такі особливості:

• Порушена звуковимова: пише так, як вимовляє.
• Не використовує великі літери.
• Букви дезорієнтовані в просторі (віддзеркалені, перевернуті догори дриґом).
• Важко запам'ятовує граматичні правила, не застосовує їх на практиці.
• Пропускає склади, букви в словах: олівець — «олець». Спотворює структуру слова: здоров'я — «дорвя». Переставляє місцями букви в словах, склади: брат — «барт», із дому — «зідому». Вставляє зайві букви та склади в слова: дівчинка — «дівочинка». Замінює голосні та приголосні букви: легкий — «люгкий», урожай — «урошай».
• Замінює букви, що мають додаткові елементи: и-ц, ш-щ, х-ж, л-м.
• У 2–3 класі не може опанувати звуковий аналіз слів.
• Разом пише багато слів і довільно їх розділяє: моя лялька — «моялялька», вся — «в ся».
• Не використовує пом'якшення приголосних: великий — «велыкий», хлопчик — «хлопчык», м'яч — «мач».
• Пропускає слова в реченні.
• Не вміє визначати межі речення в тексті, пише кілька речень разом.

Помітили 3–4 ознаки у сина чи доньки? Обов'язково зверніться до логопеда!

5 КРОКІВ ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Не зволікайте! Помітили затримку мовлення або загальний недорозвиток мовлення у дошкільному віці? Обговоріть можливі проблеми з фахівцями. Раннє корекційне навчання дає змогу мінімізувати порушення.
2. Не ігноруйте логопедичні заняття. Дислексію та дисграфію неможливо «перерости». Проблема не зникне сама собою! Без корекції дитина все більше відставатиме від своїх однолітків, а труднощі виникнуть у всіх сферах навчання.
3. Формуйте просторово-часові уявлення. Таким діткам важко опанувати поняття пір року, днів тижня, зібрати конструктор із деталей. Допоможіть малюкові. Намалюйте геометричні фігури, попросіть його знайти схожі предмети в кімнаті. Візьміть яскраві малюнки, нехай дитина розріже їх на 3–4 частини, а потім сама збере.
4. Збагачуйте словниковий запас. Гуляючи в парку, граючись, розглядаючи ілюстрації в книжці, допомагайте дитині поступово накопичувати нові слова, що належать до різних частин мови. Терпляче пояснюйте їхнє значення, вчіть правильного вживання.
5. Подбайте про підтримку дитячого психолога. Подібні труднощі сильно травмують незміцнілу дитячу психіку. Не дозволяйте собі докоряти синові чи доньці за безграмотність, вчіть спокійно реагувати на критику оточуючих, підтримуйте віру у власні сили дитини.