Епілепсія

Тривалий час епілепсія вважалася захворюванням, яким можна заразитися. Епілептиків оголошували то святими, то божевільними. Не все з цією недугою ясно і зараз. Але лікувати її вже навчилися!

Показники кількості хворих на епілепсію у світі зростають! Це одне з найзагадковіших і найпоширеніших нервово-психічних захворювань. Воно характеризується раптовими нападами, які часто супроводжуються судомами і повторюються. Але, наприклад, у дітей судоми, що виникли на тлі високої температури, не є епілепсією! За даними ВООЗ, на епілепсію страждає близько 1 % усіх дітей у світі.

ХАРАКТЕР? ДІАГНОЗ

Епілептичні зміни особистості можуть стати помітними вже з 5 років. Така дитина має завищену самооцінку (хвалькувата, зарозуміла), дратується через дрібниці, не вміє стримувати свої емоції. Вона непосидюча, часто опирається і протестує, домагається свого криками та істериками. Їй важко утримувати увагу і концентруватися на одному виді діяльності. Тому вона швидко втомлюється від ігор, на заняттях працює непродуктивно, втрачає інтерес до завдань, ще навіть не встигнувши вислухати інструкцію педагога.

Епілептиками можуть бути як розгальмовані, занадто активні, так і патологічно повільні діти. Вони педантичні, надмірно прискіпливі до дрібниць і деталей. Такий малюк може проявляти агресію до однолітків, близьких і важливих для нього людей, наприклад, до мами. Часто спостерігається аутоагресія (може себе вкусити, вдарити, боляче вщипнути). Дитина з епілепсією проявляє інтерес до дітей, але не вміє підтримувати гру.

У неї виникає потреба в руйнуванні: вона часто відбирає чужі іграшки, намагається їх розламати, розбити, розтоптати. Може проявляти навіть жорстокість, наприклад, щодо тварин і рослин.

Дорослі повинні розуміти, що поведінка епілептика — не прояв поганого характеру чи неправильного виховання. У «примх» є серйозні причини. Це порушення здоров'я, яке потребує медикаментозного лікування! Такий малюк потребує не повчань і засудження, а співчуття, допомоги та підтримки.

 ЗВІДКИ ТА ЯК?

Лише 5 % хворих на епілепсію успадкували її генетично (ідіопатична форма). 95 % хворих не мають пошкоджених генів, а стають симптоматичними епілептиками внаслідок перенесених черепно-мозкових травм і захворювань (нейроінфекції, інтоксикація, гострі порушення мозкового кровообігу, пухлини головного мозку). Причини ж криптогенної епілепсії поки що не з'ясовані. Як розпізнати проблему? Епілептичний напад — найбільш типова ознака епілепсії. Як правило, він супроводжується судомами, втратою свідомості, часто мимовільним сечовипусканням. Цей симптом ви навряд чи не помітите. Проте загрозу можна запідозрити раніше за менш очевидними ознаками.

• У немовлят нерідко виникають тонічні напади. Різко підвищується м'язовий тонус, що часто супроводжується поворотом голови або очних яблук в один бік.
• У дошкільника або школяра можуть спостерігатися тривалі стани зміненої свідомості. Наприклад, покинувши гру чи мультфільм, дитина намагається йти в невизначеному напрямку. При цьому вона про свої дії не пам'ятає і не в змозі їх пояснити.
• Поведінка малюка часом здається дивною. Припустимо, під час розмови дитина ніби «випадає» на деякий час із реальності. Відбувається відключення свідомості всього на 5-10 секунд, виникають епізоди завмирання, погляд — відсутній, мовлення припиняється.
• Дитина здійснює мимовільні рухи, наприклад, відводить очі, намагається щось жувати, коли в роті нічого немає.
• Уві сні малюк часто здригається, розмовляє, ходить, не прокидаючись.
• Протягом дня проявляються судоми м'язів обличчя або інших частин тіла, безпричинні здригання.
• У дитини спостерігаються непритомності, які мають серійний характер. Вони виникають самі по собі, без супутніх чинників, наприклад, задушливого приміщення, поїздки в транспорті.
• Раптово змінюється настрій: від нападів люті до безпідставних веселощів. Може мимовільно почати сміятися або плакати.
• Часто спостерігається різкий головний біль, який може супроводжуватися нудотою, а іноді й блювотою.

Такі прояви не завжди є епілепсією і можуть мати інші причини. Наприклад, афективно-респіраторні напади. Це епізодичні затримки дихання у діточок, які супроводжуються втратою свідомості та судомами. Подібні напади проявляються у дітей від 6 місяців до 5 років. Зазвичай вони трапляються в періоди нервового напруження або втоми і не вважаються епілепсією. Підтвердити чи спростувати діагноз «епілепсія» може лише досвідчений невролог!

5 КРОКІВ БАТЬКІВ

1. Організуйте регулярний медичний контроль. Не обмежуйтеся лікуванням, спрямованим лише на придушення нападів. Терапія має бути комплексною, спрямованою на виявлення можливої причини виникнення хвороби. Необхідно враховувати думку та рекомендації таких фахівців, як психіатр, невролог, педіатр, нейропсихолог.
2. Поінформуйте педагогів. Не приховуйте хворобу! Це величезна помилка, якої припускаються батьки. Вихователі в дитячому садку, вчителі в школі повинні знати про стан здоров'я учня і вміти надати першу медичну допомогу при судомних станах.
3. Забезпечте повноцінний сон. Недосипання може провокувати епілептичні напади. Малюкові слід достатньо відпочивати та спати не менше 8 годин на добу. Намагайтеся уникати ситуацій раптового пробудження дитини, наприклад, через шум.
4. Обмежте перегляд телевізора! Швидка зміна картинок у рекламних роликах, деяких мультфільмах, комп'ютерних іграх дратівливо діє на психіку та посилює хворобу.
5. Ретельно підбирайте фізичне навантаження. Небезпечними для здоров'я малюка можуть бути пірнання в басейні чи морі, верхова їзда, хокей, стрибки з трампліна! Їздити на велосипеді дитина повинна тільки в шоломі й під наглядом дорослих.

 НАПАД: ЩО РОБИТИ?

Найнебезпечнішим під час епілепсії є не стільки сам напад, скільки травми, отримані в цей час: переломи, забої, вивихи при падінні та втраті свідомості. Батькам дуже важливо захистити дитину від можливих наслідків (наприклад, стежити за розташуванням предметів у квартирі, правильно підбирати одяг малюкові, уникати небезпечних для здоров'я ігор), а оточуючим — не розгубитися і вміти правильно надати необхідну першу допомогу дитині!

• Зберігайте спокій, не допускайте паніки!
• Бажано втримати малюка від падіння, щоб уберегти від травм.
• За допомогою годинника спробуйте засікти час і встановити тривалість нападу. Як правило, через 2-3 хвилини судоми припиняються самі собою.
• Приберіть усі тверді та гострі предмети подалі від дитини.
• Усуньте все, що ускладнює її дихання (розв'яжіть шарф, розстебніть комірець на шиї).
• Поверніть дитину на бік! Важливо, щоб слина вільно витікала, інакше нею можна захлинутися.
• Підтримуйте голівку малюка, стежте, щоб не западав язик і ніщо не заважало йому дихати.
• Не намагайтеся відкрити дитині рот.
• Викличте швидку допомогу. Напади затримують розумовий розвиток, ускладнюють пізнання навколишнього світу. Без допомоги фахівців хвороба прогресує і призводить до розвитку своєрідної форми недоумства.

Призупинити розвиток недуги здатні лише рання діагностика, своєчасне медикаментозне лікування та регулярна психотерапевтична корекція відхилень у поведінці. І тоді ваша дитина зможе жити щасливо та повноцінно!