Заїкання

Дитині із заїканням не вистачає віри в себе. Іноді вона настільки фіксується на своєму порушенні мовлення, що відмовляється від нього зовсім

Малюк із заїканням боязкий, ранимий, вразливий. Він болісно реагує на багато життєвих ситуацій, не впевнений у собі, має низьку самооцінку, боїться відповідати біля дошки або звернутися по допомогу до дорослого. Такій дитині не вистачає віри та наполегливості для подолання своїх труднощів, у неї з'являється страх мовлення. В основі заїкання лежить ослаблена нервова система дитини! Фахівці виділяють дві основні причини, що сприяють розвитку заїкання. Зовнішня — соціальне середовище, в якому перебуває дитина, мовлення оточення, несприятливі чинники виховання. Внутрішня — внутрішньоутробні та пологові травми, виснаження нервової системи внаслідок перенесених захворювань у ранньому віці, генетична схильність.

ЗАПИНКИ — НЕ ПОРУШЕННЯ?

Запинки, спотикання, паузи у словах та фразах не завжди є заїканням. Батькам варто відрізняти від нього запинки несудомного характеру. Переривчастий темп мовлення може спостерігатися в період бурхливого його становлення, коли мовленнєві можливості малюка не встигають за його мисленнєвими процесами. Такі діти, як правило, надто активні або, навпаки, тихі й ранимі. Часто вони мають високі інтелектуальні здібності. Дитина намагається висловити свою думку швидше і при цьому «захлинається» словами. Заїкання — це доволі складний розлад мовлення, коли переривається його плавність, порушуються злитість, темп, ритм, мелодійність.

Основні симптоми заїкання — мовленнєві судоми: голосові, артикуляційні, дихальні!

ПРОВІСНИКИ

У несприятливих умовах та за відсутності належної допомоги запинки можуть перерости у справжнє заїкання! Як же розпізнати проблему?

• Дитина пережила травмівну ситуацію і мовчала кілька днів.

• Говорить «захлинаючись».

• Розтягує один голосний звук, наприклад, маааа-лю-нок.

• У дитини спостерігаються нервові тики. Наприклад, часте кліпання, посмикування щоки, мимовільне знизування плечима або покашлювання.

• Додає один і той самий звук на початку фрази, наприклад, ееее, аааа.

• Часто повторює кілька разів поспіль перший склад.

• Темп мовлення прискорений, говорить швидко, «ковтає» слова.

• Деякі звуки вимовляє з великими труднощами.

• Зупиняється посеред фрази чи навіть слова.

• Погано спить, прокидається, плаче.

Недуга проявляється у 2–5 років, у період активного формування мовлення, коли дитина будує фрази, намагається говорити реченнями. До заїкання більше схильні хлопчики

5 кроків батьків

1. Зверніться до спеціалізованих закладів! Особливі дитячі садки, логопедичні пункти, мовленнєві центри. Організуйте комплексну допомогу досвідчених фахівців — логопеда, невролога та психолога.
2. Спробуйте встановити причину виникнення порушення мовлення. Проаналізуйте події, що відбулися, оточення дитини. Подумайте, що могло стати підґрунтям для розвитку заїкання. Наприклад, сильний переляк, розлучення батьків, зміна місця проживання чи няні.
3. Перейдіть на тихий, уповільнений темп мовлення. Підтримайте дитину в цьому всією родиною. Не варто пояснювати їй справжню причину змін у спілкуванні. Придумайте історію, в яку малюк повірить. Наприклад, це така гра, де порушує правила той, хто говорить швидко. Тільки не нагнітайте азарт і бажання виграти: зайві емоції зараз ні до чого.
4. Не повідомляйте дитині про заїкання. Переконайте її в тому, що з нею все гаразд. Не можна сварити чи намагатися виправляти, просити повторити правильно. Терпляче слухайте малюка, чекайте закінчення речення, намагайтеся спокійно реагувати на його особливість.
5. Обмежте відвідування заходів. Походи до цирку, кінотеатру, на галасливі свята та у великі торговельні центри вкрай небажані. Нешкідливі на перший погляд персонажі, такі, наприклад, як Дід Мороз чи клоун, можуть ще більше посилити симптоматику.

ОЗНАКИ ПОРУШЕННЯ

Нерідко заїкання у сина чи доньки формують, самі того не бажаючи, мами й тата. Наприклад, коли самі дуже швидко говорять. Дитина чує у своєму оточенні нечітке, переривчасте мовлення. До заїкання можуть призвести часті конфлікти в сім'ї, фізичні покарання. Прискорений розвиток мовлення має і негативний ефект. Фразове мовлення в 1,5 року — фактор ризику, втім, як і повне нехтування батьками мовленнєвим розвитком малюка загалом. Психічна травма, сильні переживання як негативного характеру (наприклад, переляк), так і позитивного (салют, циркова вистава) здатні спровокувати порушення мовлення. Дуже погано впливають і завищені вимоги з боку батьків, бажання виховати «зразкову», «правильну» дитину. Такий малюк не підготовлений до ситуацій неуспіху і тому занадто вразливий емоційно. Багатомовність або двомовність у сім'ї, вивчення кількох іноземних мов у ранньому віці частенько приводять дитину до логопеда.

Інтенсивна комплексна корекція у 90 % випадків дає позитивні зміни. Однак вони нестійкі. Під час стресу або через інші проблеми заїкання може повернутися!

ДОПОМОГА МАМ І ТАТ

Створіть гармонійні стосунки в колі сім'ї. Спокійна атмосфера вкрай важлива для малюка, який заїкається, вона — основа всього корекційного процесу. Чим ще допомогти?

• Шепочіть і співайте! Дитина копіюватиме своє оточення і при цьому позбуватиметься мовленнєвих судом. У пісні ж одне слово плавно перетікає в інше і зливається з музикою. Дитина вчиться вимовляти слова без запинок, розслаблюється, тренує мовленнєве дихання, отримує позитивні емоції.

• При перших симптомах заїкання спробуйте організувати максимальне обмеження мовлення малюка. Намагайтеся передбачати його бажання та потреби без слів. Ігри в мовчанку допоможуть полегшити симптоми. Методику повного мовчання фахівці застосовують до діток після 5 років, оскільки для меншої крихітки відсутність мовлення навіть на деякий час може викликати ще більші переживання та неспокій. На цей період краще відмовитися від відвідування дитячого садка і забезпечити присутність мами вдома поруч із дитиною.

• Допоможіть малюкові подолати страх. Програвайте ситуації виходу до дошки або виступу в концертному залі.

• Не акцентуйте увагу на труднощах, не обговорюйте проблему при дитині, наприклад, з подругою телефоном. Занепокоєння оточення лише посилить тривогу сина або доньки.

• Навчайте грі на музичному інструменті, наприклад, гітарі, фортепіано чи флейті. Тут підключається такий спосіб корекції, коли мовлення ніби запускається за допомогою рук, усуваються спазми, відновлюється ритм мовлення, його темп.

• Організуйте заняття з плавання. Воно розслабляє м'язи, відновлює дихання, зміцнює нервову систему.

• Регулярно закріплюйте пройдений із логопедом матеріал удома. Виконуйте вправи та рекомендації фахівця. Тільки так досягають стійких позитивних результатів.

• Повільно читайте казки дитині. Нехай промовляє й повторює фрази голосами різних героїв, наприклад, ведмедя, лисички, зайчика.

• Суворо обмежте комп'ютерні ігри та телепередачі. Трирічному малюкові із заїканням не варто дивитися мультфільми понад 20 хвилин на день.

• Забезпечте лише мінімальне навчальне навантаження, без додаткових занять. Але не обмежуйте фізичну активність — біг, стрибки, катання на велосипеді відновлюють ритмічність дихання. Організуйте підтримку дитячого психолога. Він допоможе дитині впоратися зі своїми переживаннями, страхами, здобути впевненість у собі.